Літературно – музична композиція Автор: Сорочан О. М.

Ведучий: Помандруємо в минуле. Уявіть собі українське село кінця ХVІІІ початку ХІХ століть. Теплий літній вечір. В гаю співають солов’ї, в повітрі розливається запах трав, стрекочуть цвіркуни, кумкають в ставку жаби… Сідає сонце… На небі з’являються перші зірки. А за селом, на толоці, збираються дівчата… Чуєте ! Хтось іде.

Сценка перша: На сцену виходить озираючись молодиця. Зупинилась, посміхнулась, дістала з кишені маленьке люстерко і, дивлячись в нього, поправляє коралі на шиї, брови, зачіску. Позаду з’являється дід, підкрадається і хапає її за руку. Співають: Молодиця: Пусти ж мене, старий діду на вулицю погулять ] 2рази

Дід: Ой я сам не піду, і тебе не пущу, Бо ти ж мене старенького та й покинеш на біду] 2 рази

Куплю тобі хатку та ще й сіножатку, І ставок, і млинок, і вишневенький садок] 2 рази

Молодиця: Ой не хочу хатки, а ні сіножатки, Ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка] 2 рази А ти, старий дідуган, і зігнувся, як дуга, А я молоденька, гуляти раденька ] 2 рази

Молодиця розвертається і біжить геть, дід шкутильгає за нею.

Ведучий: А ж ось і дівчата! Послухаймо, про що вони говорять

Виходять дівчата. Вони сміються, стиха гомонять та по черзі розповідають подругам свої пригоди та таємниці. Дівчина 1: (співає) Била мене мати березовим прутом, Щоби я не стояла з молодим рекрутом.] 2 рази А я собі стояла, аж півні запіли, На двері воду лляла, щоби не рипіли.] 2 рази На двері воду лляла, на пальцях ходила, Щоб мати не почула, щоби не сварила.] 2 рази А мати не спала та все чисто чула Та й мене не сварила, сама такая була.] 2 рази

Дівчина 2: Коло мене хлопці в’ються і за мене часто б’ються, А я люблю Петра дуже, до других мені байдуже] 2 рази

Дівчина 3: Я, дівчата, люблю Гриця, Гриць на конику вертиться, Грицю шапка до лиця, Люблю Гриця – молодця!

Дівчина 4: Посилала мене мати у неділю килим ткати, Як пішла я ткати килим тай зустрілася із милим ] 2 рази Зупинилась на хвилину, постояти коло тину, Постояти я не вспіла, як година пролетіла] 2 рази Дома мати насварила: « Де ж ти, доню, забарилась? До півночі тебе ждала, де ж той килим, що ти ткала?»]2 р. Ой, матусю, моя нене, не хватило ниток мені… А щоб гарний килим мати, я ще й завтра піду ткати] 2 рази

Ведучий: Та недовго дівчатам бути самим. Йдуть парубки. От тепер почнуться справжні веселощі. Танок.

Ведучий: Далеко за північ триває гамір, звучить музика, сміх. Та поступово гомін вщухає, хлопці і дівчата розходяться парами..

Пара 1.

Хлопець: Ой, дівчино, чия ти?]2 рази Ой, дівчино, чия ти, чия ти ? Ой чи вийдеш гуляти?]2 рази

Дівчина: Ой не питай чия я] 2 рази Ой не питай чия я, чия я, вийдеш ти, то вийду й я!]2 рази

Хлопець: А я в батька один син] 2 рази А я в батька один син, один син, погуляти хоч би з ким!] 2 ра

Дівчина: А я донька мамчина ] 2 рази А я донька мамчина, мамчина, цілуватись навчена.] 2 рази

Пара 2.

Дівчина: Ти до мене, ти до мене не ходи, куций – коротенький, Бо до мене, бо до мене ходить хлопець високий тоненький, Перестань, перестань до мене ходити Є у мене, є у мене гарний хлопець, буде мя любити] 2 рази

Хлопець: Ой сад – виноград, а у саду грушка Вийди, вийди, ти до мене, моя щебетушка ] 2 рази

Пара 3.

Хлопець1: Ти казала: « В понеділок підем разом по барвінок» Я прийшов, тебе – нема. Підманула – підвела. Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела Ти ж мене молодого з ума – розуму звела!

Дівчина: Я ж тебе, я ж тебе підманула, Я ж тебе, я ж тебе підвела, Я ж тебе, я ж тебе молодого з ума – розуму звела.

Хлопець 2: Ти казала: « У вівторок поцілуєш разів 40» Я прийшов, тебе – нема. Підманула – підвела. Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела Ти ж мене молодого з ума – розуму звела!

Дівчина: Я ж тебе, я ж тебе підманула, Я ж тебе, я ж тебе підвела, Я ж тебе, я ж тебе молодого з ума – розуму звела.

Хлопець1: Ти казала: « У середу підем разом по череду» Я прийшов, тебе – нема. Підманула – підвела. Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела Ти ж мене молодого з ума – розуму звела!

Дівчина: Я ж тебе, я ж тебе підманула, Я ж тебе, я ж тебе підвела, Я ж тебе, я ж тебе молодого з ума – розуму звела.

Хлопець 2: Ти казала : « У четвер підем разом на концерт» Я прийшов, тебе – нема. Підманула – підвела. Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела Ти ж мене молодого з ума – розуму звела!

Дівчина: Я ж тебе, я ж тебе підманула, Я ж тебе, я ж тебе підвела, Я ж тебе, я ж тебе молодого з ума – розуму звела.

дівчина втікає, а хлопці йдуть за нею

Пара 4.

Хлопець: Галю ж моя, Галю, дай води напиться Ти ж така хороша, дай хоч подивиться] 2 рази

Дівчина: Вода у ставочку, піди тай напийся, Я буду в садочку, прийди подивися. ] 2 рази

Хлопець: Прийшов у садочок, зозуля кувала, А ти ж мене, Галю, та й не шанувала!]2 рази

Дівчина : Стелися барвінку, буду поливати, Вернися, Іванку, буду шанувати ]2 рази

Пара 5.

Дівчина: Чом ти не прийшов, як місяць зійшов, я тебе чекала. Чи коня не мав, чи стежки не знав, мати не пускала ? ] 2 р

. Хлопець: І коня я мав, і стежку я знав, і мати пускала, Найменша сестра, бодай не зросла, сідельце сховала.] 2 рази А старша сестра сідельце знайшла, коня осідлала: «Поїдь, братіку, до дівчиноньки, що тебе чекала. ] 2 рази

Дівчина: Тече річенька не величенька, схочу перескочу, Віддасть же мене моя матінка, за кого я схочу.] 2 рази

Ведучий: Короткі літні ночі. Поволі світає, закохані повертаються додому. А зранку їх чекає робота в дома, на городі, в полі. І де тільки сили беруть… А ввечері знову забурлить, зашумить, заспіває толока… Життя триває !